Приватний коментар до історії

" І одні народи пішли на північ
а інші - на південь.
І вони розминулися на тисячу років
тільки ті що пішли вперед
залишали за собою міста і села
могильники і побитий посуд
а ті що спізнились -
підбирали за ними тишу" -

прочитавши се з книги
з кованими срібними кутниками
і застібкою яку замикали на ключ

ти так і не збагнув до яких народів
себе записати

бо отой тисячолітній протяг
що утворився -
коли одні повернули на північ
а інші на південь -
зберіг лише піщаний вітер

і ти розгадуєш темні слова:
і чуєш - приглушене іржання
сполоханих коней

+++

часи в повітрі плинні мов ріка
і ліру й лук однаково рука
як жінку пестить - з ночі замикав

ключем шляхи - і з шелесту одеж
із попелу - вузлами заплетеш
а потім спи - або впівока стеж:

за тими що несуть тобі дари
зісохлі стебла від землі - згори
плавник від риби чи пісок ікри

ти згадуєш дитинства золоте
тепло незриме що павук плете -
липку бджолу якою підмете

осінній вітер сі шляхи - і час
визбирує як сірники прочан
і дзвонять персні й вистигає чай

усі розмови про торішній сніг
про ключників про брами про поріг
і про сурму і буйволячий ріг -

обмежують сей анабазис зим
і зволікають запахом:бензин
пропалює повітря - шерть кози

нагадують сніги -уступи драм
побите військо помира від ран
король - їх пан - актор що відіграв

рослини саду мовчкома в рослин
випитують про мандри і маслин
про струмені повітря що внесли

і їхню мову у словник хозар
що пахне морем і піском - і за -
пахи миттєві наче сад

- 2 -

нікому не поменшуєш сей скарб
творити світ із паперових карт
який прозорий наче скло й луска

а полічивши всі вузли часів
відмірявши по сорок і по сім
все відбулося - і безмежна сіть

+++

стоячи в ямі світла - бачити порох Риму -
в свічаді води ловити погляд як рибу

бути сумним пиворізом - ходити земними луками
змією слухати порухи - мислити рухами

астрономічну теорію викласти сірниками
читати поетів Китаю - виймати з-за пазухи камінь

бачити все як яструб: зміну весни і літа
писати мовою знаків прозорою наче діти

бути рослиною - містом - жити у келії маку
вікна помешкання того вивчити наче мапу

і дивуватись з усього - і мати п"ятеро хліба -
для тих хто голоден - ламати як бублик німба

нудити світом - при світлі писати віршами повість
часом дивитись на річку - а часом ув очі псові

+++

елегії - зернами сумніву, розмисли снами
сомнабулою - в повітрі, уявою - по землі
снігом зеленим, капустою і бобами
переживеш зиму, майструючи пліт

із самандрами в мандри - бачити в тих краях
жовту кість запаху - осінніх дерев чорноту
замість хмарин на небі - білу невинність яхт
із пасажирами в купі, калаталом на борту

ходиш знаходячи схожість берегом півдня,
де кукурудза й клепсидра - порох міжчасся війн
звуки - тереблені зерна - і персні у шлунку півня
у норах звірі і змії - всі вдома і всі живі

про що говориш з анатомом і тим що ковтає мечі
- миші - жуки - лисиці - павуки - горобці
гнізда і нори залиті - зашиті у шати парчі
великого переселення вої - смиренні ловці

логічного припису втрати - вивчають сліди
пустельні землі присунуться - і золотий ланцюг
слів розривається - залізо крові іржавіє - ти
ловиш ящірку мислі, як запахи ялівцю

мозолить очі - у домі на піску і семи вітрах -
пейзаж з аплікаціями будівель, горбів - і маяк -
однооким циклопом блимає - чайкою скиглить вітряк
сумніви на вечерю - риба - і теплий коньяк

вчишся писати елегії - як хвилі ходити морем
каменем бути - мовчати - любити дітей - а вірш
записувати на манжетах - вважати також що ворог
сіючи зерна сумніву - ховає в халяву ніж