| Дружині
нам знову залишиться вивчити двом
вервечку імен що надходять з Різдвом
як мову стару - і свічу архаїчну -
в долоню сховати пшениці зерно
мовчати при цьому - і пити вино
зима нам пребуде за вічність
елегія нашого вечора в снах
вона за порогом показує знак:
дивитися в очі - снувати вервечку
найтонші нитки вибираєм для слів
мелодія тепла - солодкий наш сніг
- мов з цукру різдвяна овечка -
уже засвітили нічні ліхтарі:
і нас не минають тріє царі
і все як належить в господі
і дихає рвійно свіча на столі
і вимкнувши світло - мов діти малі -
шукаєм звізду Господню
|